Як він хоче, так і я соромлюсь

Візьми аркуш паперу та напиши 5 речей, через які ти соромишся в близькості.

Почни з фрази: «Я в сексі соромлюсь – »

Думаю, цим завданням я включила прожектор у темній кімнаті: світло не обпікає, але змушує примружитися. І що зараз може автоматично спливти у тебе? Давай спробуємо вгадати:

• Тривога. Легке внутрішнє стискання, думка: «А раптом я знайду там щось занадто?» Психіка включає обережність.
• Супротив. Думка: «Навіщо це взагалі писати?», «А раптом я щось пропущу?» Психіка охороняє твої кордони.
• Цікавість. Думка: «Цікаво, що я туди напишу?» Іноді психіка відчуває притягування до забороненої території.
• Не хочеться вразливості. Думка: «Я в сексі соромлюсь – вже звучить як визнання?» Психіка може сприймати це як оголеність, навіть якщо лист ніхто не побачить.
• Можливе полегшення. Думка: «Нарешті можна подумати про це чесно». Факт дозволу говорити про сором уже зменшує його вагу.

Навіщо все це? Щоб Ви зрозуміли: сором – це не Ви. Це емоція, яка колись допомогла вижити у системі стосунків, а зараз може заважати отримувати задоволення. У сексуальності це не дефект, а індикатор.

Ви можете подумати: «І що мені дає це знання?»

Сором – це сильний гальмівник: коли він з’являється, включається режим соціальної загрози, тіло стискається, активується самоконтроль. А сексуальне збудження потребує протилежного – розслаблення та відчуття прийняття.

Я не пропоную позбутися сорому, хочу допомогти познайомитися з ним. Зрозуміти, навіщо він Вам, і залишити тільки ту його частину, яка працює на збудження, а не на заборону.

Те, що Ви напишете на аркуші, – це Ваші переконання, Ваші фантазії. Їх може бути багато. Сором же – один і виникає через оцінку інших людей, їхні реакції на тебе.

Легкий стан сорому – це сильний афродизіак.

Збентеження = збудження, сплеск сексуальної енергії.

Ця вправа допомагає доторкнутися до сорому, розділити його на:

 1. Свій сором, що виник із власного досвіду.

Тут важливо дослідити: звідки він з’явився, з чим пов’язаний – страх розчарувати партнера, страх осуду, страх не відповідати ідеалу.

Це про те, що є частина мене, з якою я живу, але не приймаю. І якщо я її не приймаю, то не можу її відділити від себе – тоді відчуваю, що взагалі не маю права існувати. Але якщо я визнаю: «так, ця частина є», – це лише частина мене, а не вся я.

 2. Сором, привнесений соціумом.

Вивчаємо, коли він з’явився, хто його сказав, на що його можна змінити. У соромі багато вторинної вигоди: бажання відповідати, бути зручним, заслужити любов. Інакше кажучи: «як він хоче, так і я соромлюсь».

Сімейний сценарій: хто сказав – мама, бабуся; як складалося їхнє життя; що поганого в їхньому житті і що хорошого.

Важливо розділити: «Я» і «сімейний сценарій». Коли бачиш, що сором прийшов ззовні, з’являється свобода вибору.

Наша робота зі соромом показує, що сором пов’язаний із оцінкою «я поганий», а не «я зробив щось погане».

У сексуальному контексті це критично: якщо включається «я поганий», тіло автоматично йде в захист.

Коли сором усвідомлений → збудження посилюється.

Сексуальність часто пов’язана з новизною, порушенням норм, ризиком, вразливістю.

Це завжди про мікрострах. Без нього секс стає механікою; з усвідомленням – з’являється глибина.

• Легкий сором – сильний афродизіак, смущення = збудження, сплеск сексуальної енергії.
• Токсичний сором – «зі мною щось не так», руйнує.
• Ситуативне збентеження – «я живий і вразливий», додає інтимності.

Завдання не в тому, щоб позбутися всього сорому, а зменшити його руйнівну частину та залишити ту, що збагачує інтимність.

Сором у сексі зазвичай не про мораль. Частіше він про страх бути відкинутим. Поки ви не розпізнали його джерело, ви живете за чужими правилами, називаючи це власним вибором.

Спробуйте запитати себе:

• «Я дійсно цього не хочу?»
• «Чи я боюся наслідків?»

Прийняття своєї бажаючої сторони не робить вас поганою людиною. Ігнорування – робить вас залежними від заборон.

Сором втрачає владу, коли ви перестаєте з ним зливатися. Залишається лише чесність:

• Це моє «ні»
• Або це чужий «не можна» у мені.

Лише після цього починається доросла сексуальність – не із заборони, а з вибору.

З яскравими відчуттями, дослідженням нових рівнів задоволення, розширенням чутливості та контакту з тілом. Там, де є вибір, з’являється глибина.

А глибина завжди багатша за дозволене «по інструкції».