Психолог онлайн Інна Вікторівна Бабакова
Інна Вікторівна Бабакова Психолог онлайн
Додати в вибране
Замовити консультацію
як боротися з тривожністю та емоційним виснаженням під час війни
Тривожність та емоційне виснаження під час війни

В Україні триває війна, і це не просто новинний фон — це умови, в яких живе наше тіло і психіка. Повітряні тривоги, обстріли, хронічний недосип, холод, відсутність світла, постійне очікування небезпеки. У такій реальності тривожність і виснаження — не слабкість і не «психологічна проблема», а природна реакція на тривалий стрес.
Багато людей говорять: «Я ніби тримаюся, але сил дедалі менше», «Я не пам’ятаю, коли востаннє нормально спала», «Я постійно напружена». І важливо сказати прямо: з вами все відбувається логічно. Так реагує нервова система, яка довго живе в режимі виживання.

Що відбувається з психікою під час війни

Війна — це хронічний стрес. Нервова система постійно напружена, навіть у відносно спокійні періоди. Тіло не встигає повноцінно відновлюватися. Сон стає поверхневим або переривчастим, з’являється дратівливість, втома, знижується концентрація, емоції можуть «вимикатися».

Це не означає, що ви не справляєтеся. Це означає, що ресурси психіки працюють на межі.

Що ви можете зробити самі — без складних технік

У нинішніх умовах важливо не «прибрати тривогу», а трохи зменшити напругу й підтримати нервову систему. Нижче — прості, реалістичні кроки, які можна робити вже зараз.

1. Мінімальний режим сну 

Якщо немає можливості спати безперервно — дозвольте собі фрагментарний сон. Короткі денні паузи, відпочинок із заплющеними очима, сон «уривками» — це краще, ніж постійне виснаження.

2. Повернення в тіло 

Коли тривога зашкалює, важливо повертати себе в фізичну реальність: 

  • теплий чай або вода маленькими ковтками; 
  • відчуття опори ногами в підлогу; 
  • повільне дихання з довшим видихом. 

Це не заспокоює «назавжди», але знижує напругу тут і зараз.

3. Обмеження інформаційного перевантаження 

Постійний моніторинг новин підтримує нервову систему в режимі тривоги. Спробуйте обмежити час перегляду новин і не читати їх перед сном.

4. Чіткі маленькі опори 

Прості рутинні дії (чай, їжа, душ, прогулянка, догляд за тілом) створюють відчуття передбачуваності. У час війни це одна з форм психологічної стабільності.

5. Зменшення вимог до себе 

Зараз «достатньо» — це нове «добре». Не обов’язково бути продуктивними, зібраними й сильними весь час. Виживання і збереження себе — уже велика робота.

Коли важливо звернутися по допомогу

Самопідтримка має свої межі. Якщо ви помічаєте, що:

  • тривога або напруга не знижуються місяцями;
  • сон майже не відновлюється;
  • з’являється емоційне оніміння або відчай;
  • стає важко функціонувати в повсякденному житті.

це сигнал, що вам потрібна додаткова підтримка.

Робота з психологом у воєнний час — це не про «глибоку терапію», а про стабілізацію, відновлення ресурсу і пошук способів жити в реальності, де повного спокою поки немає.

Моя робота як психолога — допомогти вам зменшити внутрішню напругу, повернути відчуття опори й навчитися берегти себе в цих складних умовах.

Психолог онлайн Інна Вікторівна Бабакова
Інна Вікторівна Бабакова Психолог онлайн
Додати в вибране
Замовити консультацію