Зі знайомого болю. З передбачуваної недоступності. З тієї тихої внутрішньої формули, яка шепоче: «мене не обирають до кінця».
Ми можемо бути розумними, сильними, усвідомленими.
Можемо багато знати про психологію. Але серце часто йде не туди, де спокій, а туди, де колись було незавершеним. І тоді замість партнера ми знову і знову обираємо сценарій.
Ця історія не про слабкість. Вона про глибину. Про ті внутрішні механізми, які колись допомогли вижити, а сьогодні тихо керують вибором. І якщо придивитися уважно, у них є логіка. Болюча, але логіка.
Він не зможе обрати повністю…
Парадокс у тому, що ти сама собі не дозволяєш того, чого колись не отримала.
Так. Такий сценарій може бути, і він тонший, ніж здається.
15.07 Клієнтка каже фразу, опустивши очі й приглушивши голос:
— Я обираю лише одружених, емоційно недоступних чоловіків.
15.08 Питання коуча:
— Яка вигода для вас у цих стосунках?
15.20
— Я доводжу собі, що мене не обирають.
Якщо батьки не змогли задовольнити первинні потреби дитини, вона переживала страждання. У цей момент відбувається розщеплення особистості на реальне і нереальне. У результаті дитина усвідомлює, що, залишаючись собою, вона не здобуде батьківської любові. Усі минулі приниження, переживання й позбавлення перетворюються на вихідний стан:
— Немає жодної надії, що мене любитимуть таким, яким я є насправді.
І щоб захистити себе від катастрофічного стану, дитина пригнічує власні почуття. Цей процес відбувається несвідомо. Дитина просто починає поводитися нереально, тобто не відповідно до своїх власних потреб і бажань.
Дії дитини спрямовані на те, щоб догодити батькам, виникає стан боротьби. Першим об’єктом боротьби є батьки, але поступово людина починає боротися зі світом. Боротьба виходить за межі родини, адже нереалізовані потреби завжди залишаються з людиною, у якій би ситуації вона не опинилася. Ці потреби мають якимось чином бути реалізовані.
О 15:20 ми переконалися, як це працює всередині.
Якщо в дитинстві сформувалося відчуття:
- Любов не для мене повністю або
- Мене не обирають до кінця,
психіка може несвідомо шукати підтвердження цієї схеми. І тоді вибір одруженого чоловіка виконує одразу кілька функцій:
1. Підтвердження старого переконання
- Бачиш, мене не обрали.
Це боляче, але знайоме, а знайоме психіка сприймає як безпечне.
2. Захист від реальної перевірки
Якщо вільний чоловік обере по-справжньому, виникає ризик:
- він побачить мене справжню;
- він дізнається про мої слабкості;
- він може розчаруватися.
А поки партнер зайнятий, причина «чому не разом» завжди зовнішня.
Не тому, що «я не та», а тому що «він одружений». Це захист.
3. Можливість боротися за любов
Для деяких людей сама боротьба і є відчуттям любові:
- домагатися;
- чекати;
- переживати;
- змагатися.
Це відтворення раннього досвіду, де любов потрібно було завойовувати.
4. Сценарій «я недо…»
Дуже важливий момент. Коли людина обирає недоступного, вона автоматично заздалегідь ставить себе в позицію:
- другорядної;
- запасної;
- не головної.
І тим самим підтверджує внутрішню формулу:
- Зі мною щось не так. Мене не можна обрати повністю.
Це самоздійснюване пророцтво.
І найболючіший момент тут такий:
- інколи людина не дає собі шансу бути обраною не тому, що вона «недостойна», а тому, що бути обраною означає зіткнутися з вразливістю й невідомістю.
Цей вибір колись був стратегією виживання. Він захищав від великого болю.
Але сьогодні ти вже не дитина, яка залежить від чужої думки.
І саме тут починається найцікавіша робота — як поступово формувати всередині відчуття «я достатня», щоб любов перестала бути доказом і стала простором.
15.22 Питання коуча:
— Що ти відчуваєш у цьому сценарії?
— Пристрасть. Але частіше:
- очікування;
- ревнощі;
- внутрішнє порівняння;
- відчуття, що мене ніби не вистачає;
- постійно в голові: “потерпи ще трохи”.
- І найважче — я розумію, що мені боляче, але думка піти здається страшнішою, ніж залишитися».
І для мене як коуча це головні маркери того, що клієнтка підтверджує собі стару історію про те, що її не можна обрати повністю.
Це не вирок.