Менше прокрастинації, більше дій: як онлайн-консультування змінює ставлення до звернень по допомогу

Коли виникає дилема, важливо почути експертну думку фахівця. Але багато хто воліє почути голос дорогої для вас, важливої людини – друга/подруги, мами/батька, брата/сестри або колеги чи приятеля, котрий стикався раніше зі схожою проблемою.

Чому ми віримо, що не спеціаліст зуміє розплутати клубок сумнівів і суперечностей, у яких ми застрягли? Чому так легко спокушаємося ілюзією, що нашим знайомим збоку краще видно? Здавалося б, відповідальні люди: коли заболить зуб, не йдемо за допомогою до подруги, котра – економіст, а записуємося на прийом до стоматолога. То чому, коли виникла проблема не із зубом, ми сподіваємося, що подруга з економічною освітою залічить наші душевні рани?

Стереотипи про душевні розмови, які допоможуть вийти з халепи, живуть у суспільстві, і ми на них ведемося щоразу, коли потрібно знайти рішення, щоб витягнути себе з болота сумнівів, метань і зневіри.

Як страхи та міфи заважають нам жити щасливо?

Чимало людей чули, читали, бачили у документальних або художніх фільмах, що вчасне звернення до фахівця допомагає розв’язати проблему, поки вона не розрослася до розмірів особистої катастрофи. То чому ж похід до консультанта відкладають «на потім»?

У більшості випадків причина криється в страхах і сумнівах, породжених міфами, що побутують у соціумі. Тому багато хто воліє або долати проблему власними силами, або ігнорувати її. І цим самим, звісно, погіршує стан справ і свій психологічний стан. В які б далекі кутки свідомості людина не намагалася б загнати свої невирішені проблеми, вона все ж таки живе із відчуттям «у моєму житті не все гаразд». І цей факт потрохи руйнує її добробут.

З’ясуємо, за які, образно кажучи, стоп-крани хапаються дорослі жінки або чоловіки, аби й надалі зволікати зі зверненням до фахівця й очікувати - марно, звісно ж, – на те, що «все якось саме собою вирішиться».

Стоп-кран №1: за сторонньою допомогою звертаються слабаки, а я сильна/сильний – сама/сам впораюся

Таке твердження відоме нам із дитинства. Згадайте, як дорослі вміють переконувати своїх дітей.

«Не скигли – ти ж мужчина!» - повчала амбітна і самолюбна мама або бабуся маленького сина чи внука. І малюк, котрий відчайдушно боявся спати в темряві, покірно вимикав світло і трусився від страху під ковдрою до ранку, бо мама каже: «Не гоже бути слабаком».

Ці хибні настанови матері або бабці проросли у свідомості вже дорослого чоловіка. Його мозок ніби не помічає того факту, що його рідні – мама чи бабця - понад усе ставили своє его. Тому кожна з тих супержінок думала: її син або внук не може бути боягузом, бо вона – така вся з себе впевнена бізнеследі (це – про маму) або лідер групи пенсіонерок, що багато часу проводять на лавках у дворі багатоповерхівки (це про бабусю), – просто за своїм статусом не повинна мати сина/внука-тюхтія!

Що відчуває син такої жорстокої владної матері, коли стикається в дорослому житті з проблемою? Він має діяти самостійно, щоб не дати оточенню приводу подумати, що він спасував. Уявляєте, скільки помилок упродовж життя він допускає? Адже самостійно не завжди вдається ЕФЕКТИВНО розв’язати проблемне питання. І що сили-силенної помилок можна було б уникнути, якби такий супермен звернувся б за порадою до фахівців?

Коли вас охоплюють подібні сумніви і страхи, згадайте: люди – не давньогрецькі чи давньоримські боги з набором різноманітних сил та магічних здібностей.

Час від часу кожен з нас потрапляє у скрутну ситуацію. І важливо правильно з неї вийти. А якщо для цього потрібно залучити фахівців – то це не вияв слабкості, а вияв мудрості. Селена Гомес, Бред Пітт, Джоан Роулінг розповідали, що в їхньому житті були ситуації, з яких вони вийшли завдяки допомозі психологів. Це не робить цих всесвітньо відомих зірок в уяві публіки слабкими, вразливими, такими, що викликають співчуття і жалощі.     

Стоп-кран №2: мені доведеться довірити сторонній людині особисту інформацію

Для багатьох людей, які усвідомлюють, що їм потрібно звернутися за консультаціями до фахівця, побоюються, що доведеться багато чого розповісти про себе.

У більшості випадків такі страхи охоплюють потенційних клієнтів психологів, але є ситуації, коли й до юристів, бухгалтерів і логопедів не звертаються через острах довірити сторонньому своє особисте, про що навіть друзям не розповідають.

До прикладу, щоб розв’язати проблему юридичного характеру, пов’язану зі спадком батьків, потрібно буде розповісти, які взаємини між вашими братами й сестрами. А зовсім не хочеться, аби вийшла за межі сім’ї інформація про те, що твої кровні родичі – жадібні настільки, що вони ладні піти на все, щоб залишити тебе частки майна, на яку ти маєш право претендувати.

Коли виникають такі сумніви, потрібно згадати: діють закони, відповідно до яких фахівцям заборонено розголошувати персональну інформацію клієнтів. Консультанти, які заробляють багато в чому завдяки своїй добрій професійній репутації, не ризикуватимуть нею тільки для того, щоб розбовкати подробиці вашого особистого життя всім довкола, як це часто роблять ваші знайомі, з якими ви поділилися наболілим. Є влучне прислів’я: «До чужого рота не приставиш ворота». Вона – про звичайних людей. До рота фахівців приставлено «ворота» професійною етикою, якої вони зобов’язані дотримуватися.     

Стоп-кран №3: перед тим, як звернутися до фахівця, потрібно чітко формулювати проблему

Чимало людей впадає у ступор, коли потрібно детально розповісти спеціалісту, що їх хвилює. Вони відчувають, що в їхньому житті щось пішло не так, а що саме - часто не розуміють. Тому бояться виглядати перед сторонньою людиною вразливими, дезорієнтованими, а отже, на їх переконання, жалюгідними.

Те, що вас тривожать підозри, сумніви – не означає, що ви нездогадливі, не здатні розібратися в ситуації. Для того й потрібна фахова допомога, аби подивитися на вашу проблему збоку. Ви – всередині ситуації, отже, ви - діюча особа в цій драмі, а консультант – поза вашою проблемною ситуацією, отже, він – не заангажований. На відміну від ваших друзів, які – на вашому боці, а тому можуть не помічати важливих нюансів, бо вболівають за вас. Власне кажучи, ваші друзі – не фахівці й не зобов’язані аналізувати все так, як робить це спеціаліст із відповідною освітою.

Що важливо вам пам’ятати? Ви не повинні формулювати свою проблему перед тим, як звернутися до спеціаліста. Ваше завдання – описати ситуацію консультанту, а він уже все з’ясує, прояснить не помітні для вас деталі й почне допомагати.