Пошук по блогу

Loading...

Чи може бути цінним Second Opinion від пацієнтів з досвідом?

Як досвід пацієнтів може допомогти іншим на порталі онлайн консультацій Second Opinion
Досвід Пацієнтів для Second Opinion

Або як доповнити Second Opinion лікаря для досягнення найкращого результату? Консультація від  досвідчених пацієнтів, які мають великий досвід хвороби і успішно борються з нею або побороли 

Коли у людини діагностують хворобу, з якою треба і можна жити тривалий час, то в нагоді стане досвід інших пацієнтів із такими ж діагнозами. Вони можуть поділитися з «новобранцем» цінною інформацією, але де те місце, в якому вам буде зручно вислухати розповідь незнайомця, котрий щиро хоче вам допомогти? У поліклініці? Більшість хворих, яких можна зустріти там, заклопотані ходінням лікарськими кабінетами, знеровавані тривалим очікуванням у чергах, виснажені необхідністю здавати численні аналізи. Крім того, погодьтеся, атмосфера медичного закладу, де сновигають сотні відвідувачів і персоналу, не надто налаштовує на душевні розмови. А ймовірність зустріти «колегу по нещастю» у більш спокійних і приємних місцях наближається до нуля. Як ви дізнаєтеся, що у тієї молодої жінки за сусіднім столиком у піцерії, гепатит С? Про свої болячки люди стараються не говорити в людних місцях. Тим більше – про гепатит В і С. Той, кому ставили такий діагноз, знає: до хворих із гепатитом В чи С часто ставляться упереджено і підозріло.

«Хвороба наркоманів і «гулящих» 

Розповідає Галина М.: «Коли я отримала аналізи крові і лікарка сказала мені, що в мене вірусний гепатит С, я відчула, як земля виривається з-під ніг. Раніше читала, що від гепатиту С недалеко до циррозу. Я спитала, як передається цей вірус, а жінка-інфекціоніст сухо відповіла: «Це хвороба наркоманів і тих, хто має багато статевих партнерів». Так разом із діагнозом я отримала тавро «гулящої».

Згодом звернулася до іншого фахівця і він порекомендував здати додаткові аналізи, які підтвердили би наявність вірусу в крові. Мій діагноз підтвердився і потрібно було лікуватися. Я приймала по три таблетки в день (курс безінтерферонової терапії) впродовж півроку і вилікувалася. Тепер можу запевнити тих, хто страждає на гепатит С: такий діагноз – не вирок. Але коли пригадаю, скільки неприємних ситуацій довелося пережити, то дивуюся, як вистояла у боротьбі з хворобою. А ще отруювали життя «правдоруби» в білих халатах. Якось під час прийому в гастроентеролога сказала про свій діагноз, а він запитав: «Ви що, нарокаманка?». Чомусь стало соромно. Хоча не моя вина, що мене інфікували або в одному з медзакладів, або в салоні (манікюр і педикюр я роблю у майстрів, а не вдома самотужки). Потім змінила своє ставлення до подібних зауважень, навчилася «ставити на місце» невихованих і знайшла фахівців, які виявилися не тільки восокопрофесійними лікарями, а й чуйними, доброзичливими людьми.

Своїм досвідом охоче поділюся з усіма хто, потребує підтримки і поради.