А ви впевнені, що цілитель чи ворожка правильно встановили вам діагноз?
«Болять суглоби? Є надійний засіб…», – кожен із нас натрапляв на подібні рекламні оголошення в інтернеті. У цьому випадку до закличного тексту додали фото відомої за телевізійним проектом мольфарки, котра, ймовірно, і не підозрювала, що її популярність спритні ділки конвертують у просування свого сумнівного товару. Проте засилля реклами такого штибу підсвідомо налаштовує користувачів мережі на важливе для адептів нетрадиційної медицини «відкриття»: офіційна медицина пропонує дороге лікування, у той час, коли є перевірені – і, на перший погляд, – значно дешевші народні засоби. Тож чи варто дивуватися повальному захопленню уринотерапією, лікуванням струменем бобра (зараз ця екзотична «панацея» посилено розкручується серед довірливих пацієнтів), ін’єкціями яєць (воістину, людська наївність не має меж, як і жадоба наживи в окремих не зовсім порядних індивідів). Усі ці диво-засоби для зцілення офіційна медицина визнає однозначно шкідливими – у тій чи іншій мірі, – а лікарі ведуть роз’яснювальну роботу в мережі, щоб протистояти новітньому мракобіссю. І все ж армія довірливих співгромадян, готових свідомо піддавати свій організм ризикованим експериментам, засвідчує: бажання вірити у «ліки від усіх хвороб» навіть в епоху високих технологій нікуди не поділося.
Чому так багато людей «ведуться» на оригінальні народні «ліки»?
Тому, що є рецепти настоянок, відварів, які насправді здатні сприяти одужанню.
Один із засобів, відомий віддавна, настоянка кропиви, за допомогою якої можна позбутися гастриту. Лікарі підтримують тих, хто п’є кропивну воду, бо офіційна медицина підтверджує: кропива містить вітамін К, який має кровозупиняючі властивості. Він допомагає зняти запалення слизової.
Подібні до цього приклади у декого викликають оманливу і згубну впевненість: УСІ без винятку рецепти народної медицини допомагають одужати. Але це далеко не так. Серед арсеналу «перевірених поколіннями» засобів чимало некорисних і навіть таких, які можуть завдати здоров’ю людини шкоду.
Є прихильники методів, відомих їм із дитинства, точніше, з радянських часів, коли ефективні препарати були дефіцитом. Один із них полягає в тому, що, нібито, діарея припиниться, якщо проковтнути ложку зубного порошку. Лікарі не збагнуть, як таку дикість хтось досі практикує, коли в аптеках можна придбати будь-який лікарський засіб, який добре себе зарекомендував. На жаль, є чимало охочих зекономити. Але така економія може вийти боком. Лікарі пояснюють: у шлунку може утворитися грудка густої консистенції. Якщо на слизовій оболонці є язви, ерозії чи поверхневий гастрит, грудка травмує слизову. А це може спричини кровотечу із язв, які вже є в шлунку чи в дванадцятипалій кишці.
Потрібно розрізняти засоби народної медицини, які сприяють одужанню, і ті, вживання яких, навпаки, підточує здоров’я
Самотужки, не маючи медичної освіти і необхідної кваліфікації, ви не зможете відрізнити «зерна від полови». Інколи навіть медсестри вірять у чудодійні властивості всіляких «травок» і «корінців». Тож компетентно оцінити рецепт народної медицини може лише дипломований лікар.
Перш ніж ви наважитеся експериментувати з «народними ліками» просимо зателефонувати кваліфікованим лікарям-консультантам Second Opinion
Чим заслужили таку шалену популярність всілякі екстрасенси? І на що можна розраховувати, якщо довіритися їм, а не офіційній медицині?
Багато хто із нас на перші дзвіночки нездужання реагує своєрідно: не записується на прийом до лікаря, а починає ходити по ворожках і «цілителях». Це прояв інфантилізму.
Пригадайте, як усі дітьми вірили в чудо. У те, що подарунки в чобіток кладе святий Миколай, а пакуночки під ялинку закидає Дід Мороз чи Санта Клаус. Ця віра робить довколишній світ дитини більш яскравим – як в улюблених казках. На жаль, не всі, коли подорослішають, виростають зі своїх дитячих установок. Особливо небезпечно сподіватися на диво-зцілення, коли відчуваєш, як організм починає «збоїти». Але чимало людей у таких випадках впадають у містицизм і всі свої надії на одужання наївно пов’язують із «всемогутніми» екстрасенсами, ворожками і різними цілителями.
Напевно, вам доводилося чути від своїх знайомих історії про те, як хтось із них чи їхніх друзів або родичів їздив до бабусі на село, яка «прописала» мазь власного приготування. Коли ж фанат бабусиних методів лікування потрапив на прийом до лікаря, то з подивом почув: «ще трохи – і вам загрожували би гангрена й ампутація (тромбоз, зараження крові тощо)».
Таких прикладів, більше, ніж ми гадаємо. Про них можемо дізнатися також із інтернету чи ЗМІ.
Приклади з життя зірок, не варті наслідування
Нещодавно іспанські ЗМІ поширили інформацію про те, що нападник мадридського «Реалу» Дієго Коста має намір звернутися до сербської знахарки, яка лікує травми маззю на основі плаценти з тим, щоб цілителька поставила його на ноги після травми до чемпіонату світу з футболу.
Той, хто піддається навіюванню, читаючи таку новину, починає міркувати: «Ну, якщо вже зірка світового футболу пішов до цілительки, то я – і поготів». Але наш краянин збирається звернутися не до тієї знаменитої сербської знахарки, яка лікує спортивні травми, а до якоїсь місцевої «зірки» – умовної бабки Марусі, слава про «дар» якої розійшлася кількома сусідніми селами. Самодіяльна «дохторка» теж може запропонувати мазь, але ефекту від цього буде – нуль. І добре, якщо подібні «притирання» не зашкодять.
Звідки беруться історії успіху різномастих екстрасенсів та цілителів?
Чому все ж таки про звістки про випадки одужання тих, хто звернувся до майстрів нетрадиційної медицини, так швидко поширюються. Багато хто починає метикувати: якщо не було історій зцілення, то про цілителя N не говорили би.
Причину «дива», коли хворий відчуває, що недуга відступає після відвідин знахаря або екстрасенса, слід шукати в самонавіюванні. Це коли пацієнт настільки повірив у надзвичайні здібності й силу цілителя, що його організм самотужки почав ефективно боротися з хворобою. Медики називають це «ефектом плацебо» (плацебо – пігулки, що не містять жодних лікувальних речовин, так звані «пустишки»). До плацебо вдаються під час клінічних досліджень, коли людям дають приймати пігулки, що не лікують, проте учасники дослідження говорять про ефект від лікування. Причину цього слід шукати у впевненості учасників дослідження: препарати допомагають здолати хворобу.
Не секрет, цілителі – чудові психологи й рекламісти. Вони дуже вправно створюють собі імідж людей із надзвичайними екстрасенсорними здібностями, оперативно запускають «в народ» чутки про те, що пана N вони врятували від невиліковної хвороби, а пані N вилікували від безпліддя. Інформація про їхні «подвиги» розходиться миттєво і охоплює широкі верстви населення.
То чому ми дивуємося, коли спостерігаємо до них черги охочих зцілитися у «магічний» спосіб – без страху, неприємних процедур і ковтання пігулок? Однак далеко не всі хворі схильні до самонавіювання. Більшість жертв цілителів ризикують запустити хворобу. Тому медики б’ють на сполох. Часто після численних «консультацій» того чи іншого світила народної медицини, коли намарно було згаяно дорогоцінний час, хвороба виявляється надто запущеною, а лікування обертається нервами, ризиками і додатковими коштами, бо на цій стадії воно потребуватиме вартісних ліків, перебування в стаціонарі чи навіть оперативного втручання. Інший, ще страшніший приклад, – травник чи ворожка запевняли, що життю їхнього «клієнта» нічого не загрожує, а насправді там був серйозний діагноз, який потребував негайного втручання компетентних фахівців. Коли ж пацієнт звернувся по допомогу до лікарів, було вже запізно.
Не такий страшний вовк, як його малюють
Так, від необхідності проходити обстеження часто стає лячно, бо можна почути від лікарів небажану звістку. Так, деякі процедури – неприємні, а перспектива лягти на операційний стіл – лякає. Але коли немає іншої ради, коли інакше хвороба не відступить, потрібно набратися мужності й зробити необхідні дії!
Якщо ви відчуваєте, що з вами «щось не так», коли турбують симптоми, яких ви раніше не відчували, а візит до медустанови викликає паніку, варто зателефонувати фахівцю Second Opinion, описати симптоми і він відразу ж відсіє значну частину ваших страхів, пов’язаних із ймовірними діагнозами, а також надасть попередню інформацію щодо можливих аналізів і діагностики, яка на вас очікує. Чіткі роз’яснення компетентного фахівця виключать найжахливіші сценарії, які ви собі придумали, а доброзичливі поради спонукатимуть зібратися з силами, щоб піти на прийом до лікаря.
