«Поставили неправильний діагноз». Ця фраза може бути початком як історії з хеппі ендом, так і початком трагедії.
Коли неправильний діагноз не призводить до незворотних наслідків
Відомий візажист розповіла в своєму блозі, як її атопічний дерматит допоміг їй обрати професію, без якої вона тепер не уявляє свого життя. Авторка доступною мовою розповідає, що таке атопічний дерматит (а це захворювання хронічне), пояснює, що ним неможливо заразитися, бо ця недуга – аутоімунна, і дає корисні поради, виходячи з власного досвіду протистояння хворобі.
В контексті порушеної тут теми варто звернути увагу на той факт, що атопічний дерматит не завжди правильно діагностують: його можуть назвати простою алергією або нейродермітом – реакцією шкіри на сильний стрес, екземою. Як зізнається авторка, їй поставили правильний діагноз через півтора року після того, як проявилася хвороба. До цього лікували від екземи. Приписи лікарів стосовно обох захворювань – справжнього та помилково діагностованого – схожі. Рекомендують дотримуватися дієти, вмиватися в рукавичках, купувати креми в аптеках і не нервувати. А ще, за словами жінки, за три роки в денних стаціонарах вона пересвідчилася в правильності житейської мудрості: довіряй, але перевіряй. Приємним бонусом від хвороби – якщо можна так висловитися – стали навички відмінно маскувати плями на обличчі та шиї. А потім – як ви вже здогадалися – захоплення макіяжем переросло в професію візажиста.
Звісно, атопічний дерматит – захворювання помітне. У фазі загострення (шкіра «мокне» і подразнена) миттєво псує настрій – достатньо глянути на себе в дзеркало. Проте – і це доводить позитивний досвід відомого візажиста – можна навчитися доглядати за шкірою правильно й навіть нанести макіяж так, що прояви хвороби будуть майже невидимими.
Якщо Вас не радує відображення в дзеркалі, а стан шкіри на обличчі, шиї та інших відкритих ділянках тіла викликає запитання, не варто ставити собі діагноз самотужки, навіть спираючись на чужий досвід в інтернет-одкровеннях. Так Ви можете неправильно застосувати описи зі статей чи постів у соцмережах до себе і зануритися в зайві переживання. Доцільно зателефонувати лікарям 2nd Opinion, надіслати фото з проблемною ділянкою шкіри і не псувати собі нерви, вигадуючи страшні неіснуючі діагнози.
Коли неправильний діагноз примушує пройти хіміотерапію
Від помилкового діагнозу не застраховані навіть ескулапи. Якось у жінки-лікаря виявили пухлину яєчника. За результатами гістології зробили висновок – злоякісна. Лікарку прооперували в онкодиспансері, провели курс хіміотерапії. А потім хтось із колег порадив їй зробити гістологію в іншому місці. Як виявилося, ніякого раку не було. Обсяг операції пацієнтки завищили. Та ще й примусили пройти через такі випробування! Добре, що лікарка впоралася зі стресом. Трапляється, що діагноз «рак» вразливі люди сприймають як вирок: впадають у важку депресію, вивести з якого пацієнта до снаги лише кваліфікованому психотерапевту.
Помилковий діагноз може довести й до інвалідності
Кілька років тому в друкованих ЗМІ з’явилися публікації про жителя Одеської області, якому діагностували злоякісну пухлину скелетного поперечно-смугастого м’язу, заочеревинну пухлину четвертої стадії з метастазами в кістки хребта, лімфаденопатію (збільшення лімфатичних вузлів лімфатичної системи). Коли пацієнт з таким «набором» серйозних хвороб прийшов на консультацію до інших лікарів, вони засумнівалися в діагнозі, бо стан пацієнта з таким діагнозом мав би бути гіршим. Нарешті столичні онкологи виявили, що в чоловіка немає раку, поставили діагноз спондиліт – запальне захворювання хребта та доброякісна кіста в очеревині. Здавалося би, на цьому поневіряння змученого хворобами і постійними переживаннями жителя Одещини мали завершитися. Але все виявилося набагато драматичнішим – лікарі з обласних медичних закладів відмовлялися визнати діагноз, поставлений київськими колегами, правильним і наполягали на своєму.
Знайти лікаря, котрий взявся би лікувати такого проблемного пацієнта, було непросто. Та, зрештою, чоловікові поталанило. Кваліфікований спеціаліст детально розпитав хворого під час бесіди і зауважив одну важливу деталь. Пацієнт зізнався, що раніше полюбляв їсти страви із сирого і недосмаженого м'яса. Від цієї інформації і відштовхувався лікар при постановці правильного діагнозу. Як відомо, при вживанні погано просмаженого м’яса в організм людини можуть потрапити яйця ехінокока (дуже небезпечний дрібний ціп’як, що паразитує в будь-яких органах). Саме це і сталося з пацієнтом, якому неправильно діагностували рак. У нього через значну кількість ехінококових кіст, які сильно розрослися, почали руйнуватися хребці, стискався спинний мозок, відтак мужчина відчував сильний біль. Щоб позбутися паразитів, хворий пройшов спеціальне лікування. За результатами обстеження лікар повідомив своєму пацієнту добру новину: кісти в очеревині розсмокталися, а запальний процес у хребті вдалося зняти.
Подібні випадки, коли внаслідок зараження глистами людина отримує «букет» серйозних хвороб, у лікарській практиці трапляються досить часто. Проте, якщо діагностика проведена якісно, хворого не шокують повідомленням, що в нього рак, а виявляють справжню причину хвороби. У таких випадках думка досвідченого високопрофесійного фахівця могла би врятувати пацієнта від місяців нестерпного болю, нервування, виснаження фізичного і морального. Підказку від авторитетного фахівця у схожих ситуаціях можна отримати і телефоном.
Слід зауважити, що в історії з неіснуючим раком, ніхто, крім лікаря, який поставив правильний діагноз, не розпитав чоловіка про його харчові звички, загалом, про спосіб життя. А це одна з найважливіших рис лікаря-професіонала – вміння ставити правильні питання й уважно вислуховувати пацієнта, адже це може суттєво скоротити час на постановку діагнозу. Було втрачено дорогоцінний час, і пацієнт – хоч і позбувся постійного болю – все-таки залишився з інвалідністю. Якщо ви зателефонуєте до служби 2nd Opinion, то наші фахівці у телефонному режимі, – а це означає, що ви менше хвилюватиметеся, ніж на прийомі у лікаря, – вислухають вас і нададуть кваліфіковані рекомендації. Наші консультанти не обмежаться стандартним запитанням «На що скаржитеся?», як зазвичай буває у кабінетах поліклініки, коли під дверима черга пацієнтів.
Підступний біль в області обличчя: так відразу й не скажеш, до якого лікаря слід звернутися.
Хворі, що потерпають від болю в області обличчя, вважаються своєрідними медичними сиротами – їм доводиться роками ходити по різних кабінетах, щоб нарешті їм поставили правильний діагноз і призначили ефективне лікування. Згідно зі статистичними даними, понад 70 відсотків людей, котрі зіткнулися з болем в області обличчя, потрапляють на прийом до стоматологів. Але причиною болю далеко не в кожному випадку є зуби. Виснажливий біль часто виникає внаслідок неврологічних захворювань, пазух носа, очей, скронево-нижньощелепного суглоба, судинних та запальних порушень, травм і функціональних порушень роботи м’язів обличчя. На жаль, стоматологи не завжди можуть поставити правильний діагноз і, замість того, щоб скерувати пацієнта до іншого фахівця, беруться лікувати зуби. А це обертається депульпуванням і навіть видаленням здорових зубів. Не забувайте: якщо діагноз правильно поставлений, то рекомендована лікарем терапія має зменшувати інтенсивність болю.
Якщо Ви потрапили в ситуацію, коли всі старання Вашого стоматолога марні, не варто мучитися сумнівами: зателефонуйте до служби 2nd Opinion і наші консультанти проаналізують, чи варто Вам шукати порятунку від надокучливого болю в кабінеті дантиста.
Це стосується і інших хвороб: якщо відноситися до діагнозу як до першої думки спеціаліста, то завжди є ще можливість пересвідчитися і отримати також і іншу думку (2nd Opinion), щоб не згаяти дорогоцінний час та своєчасно почати лікування, або спрямувати себе у правильному напрямку при пошуку в постановці діагнозу. Кожен пацієнт сам для себе вирішує, який діагноз остаточний, і лише після цього розумно та доцільно проводити медичне втручання, проте слід пам’ятати, що у відношенні до власного здоровя краще керуватися прислів’ям: «Сім раз відмір, раз відріж!». Не вагаючись телефонуйте нам 0-800-_______!
