Кожен із нас знає, що легковажне ставлення до свого здоров’я дорого обходиться – в прямому і переносному значенні. Якщо вчасно не звернутися по кваліфіковану медичну допомогу – навіть при грипі – можна «заробити» ускладнення у вигляді запальних процесів важливих органів (наприклад, запалення легенів). Відтак лікування буде значно тривалішим і дорожчим (знадобиться більше медикаментів). Є інша – набагато серйозніша проблема – не маючи медичної освіти, хворий не завжди може адекватно оцінити ризики для здоров’я чи навіть життя. Пригадайте, скільки разів ви чули розповіді про те, що хтось із ваших знайомих не надав значення певним симптомам, не хотів видаватися панікером і «запустив» хворобу. Мотивацією для такої поведінки часто стає брак часу, небажання висиджувати в чергах у поліклініках, побоювання, що лікарі ганятимуть на численні аналізи, а це – час і гроші.
Оптимальним виходом у такій ситуації був би телефонний дзвінок лікареві, який міг би порадити, чи варто бити на сполох і невідкладно починати «ходити по лікарях», чи достатньо обмежитися походом в аптеку або до терапевта. На жаль, не у всіх є знайомі медики, готові допомогти порадою. Для цього є служба Second Opinion, кваліфіковані фахівці якої – лікарі різної спеціалізації – прояснять для вас ситуацію і нададуть консультацію телефоном.
Випадків, коли вам знадобиться порада досвідченого лікаря, є чимало.
Як відомо, у невеликих містах новини швидко поширюються. У тому числі – у середовищі медиків. Кожен фахівець побоюється, що той факт, що він ставить під сумнів діагноз чи методи лікування свого колеги, стане відомим. Як це не прикро, таке прочитання професійної етики може ускладнити життя пацієнтам. Уявіть: пацієнт із невеликого райцентру звернувся до лікаря-вузького спеціаліста у місцеву лікарню. Той заходився його лікувати, але стан хворого не поліпшується і останній починає думати, що незайвим було би вислухати думку ще хоча би одного спеціаліста, бажано із-за меж рідного району. Головне питання в тому, а де його знайти, якщо в обласному центрі в тебе немає знайомих серед лікарів? Хворий поступово починає панікувати: в голові у нього десятки запитань. Приїхати на прийом без попередньої протекції когось із лікарів? Як тоді до тебе поставиться незнайомий фахівець? А чи не очікує на нього в обласних медичних закладах та сама біганина по різних кабінетах, яка займе купу часу?
У подібних випадках пацієнтам стане в нагоді консультація лікарів Second Opinion. Ця служба об’єднує висококваліфікованих фахівців, котрі зголосилися консультувати громадян телефоном у питаннях, які не вимагають лікарського огляду, тобто носять просвітницький характер. А щоб пацієнт був упевнений, що голос у слухавці, який щось йому рекомендує, належить справді фаховому лікарю, на цьому сайті ви можете знайти інформацію, яка це підтверджує.
Не варто забувати: лікарі, як і представники інших професій, можуть помилятися. Оскільки їхні помилки важко виправити і вони можуть спричинити серйозні наслідки, завбачливі пацієнти воліють підстрахуватися і дізнатися думку іншого фахівця. Щойно у вас зародилися сумніви у правильності поставленого вам діагнозу – телефонуйте до служби Second Opinion.
Типові приклади, коли вам знадобиться порада стороннього спеціаліста
- Вночі в родині переполох: дідусь скаржиться на різкий головний біль, його нудить, він сполотнів. Ці симптоми можуть свідчить, як про серйозну небезпеку для здоров’я літньої людини, так і про приступ мігрені чи харчове отруєння. Чи варто викликати карету швидкої допомоги? Всіх інших членів сім’ї мучать сумніви: з одного боку, якщо все серйозно, то не можна легковажити і втрачати час, з іншого – не хочеться здіймати паніку, коли насправді це лише розлад травлення. Найкращий вихід: порадитися з кваліфікованим лікарем телефоном, чи терпить ситуація до ранку, чи слід звертатися до медиків. Кваліфікований спеціаліст підкаже вам, на чому треба зосередити увагу і що стане вирішальним для прийняття вами рішення про виклик бригади невідкладної допомоги.
- Вагітна жінка проходить обстеження і, звісно, здає аналізи – куди ж без них. У переліку аналізів є обов’язкові і додаткові (такі, що їх призначають, коли виникають якісь підозри). Проте медперсонал «дослідив» маркери платоспроможності пацієнтки (золоті прикраси, дорогі одяг, взуття і сумки, власне авто) і вирішив, що саме ця вагітна з матеріальної точки зору може собі дозволити оплатити вартісні аналізи, без яких у конкретному випадку можна було би обійтися. На жаль, у пані з нашого прикладу немає родичів чи друзів із медичною освітою, які могли би її проконсультувати і викрити спробу окремих медпрацівників підзаробити на заможній пацієнтці, скерувавши її до платних лабораторій на додаткові аналізи. Проте, на щастя, спеціаліст-гінеколог за телефоном… чітко розмежує обов’язкові аналізи і ті, що варто робити в цілком конкретних випадках. Вагітна в нашому прикладі зекономить не одну сотню гривень, які згодом витратить на придбання речей для новонародженого.
- Ще один приклад, коли пацієнт залишається сам на сам із лікарем, котрий має звичку відразу призначати багато препаратів. Пацієнт прямує в аптеку зі списком з десяти позицій, вручає перелік фармацевту, а коли той озвучує загальну суму, ледь не зомліває – ще б пак, хто ж думав, що медикаменти потягнуть на кілька тисяч гривень! А це був перший похід до аптеки. Пацієнти з досвідом знають, що лікарі часто скасовують своє призначення і додають якісь інші ліки, відтак препарат, за який виклали близько тисячі гривень, виявиться непотрібним. А тому «бувалі» радять просити провізора в аптеці порекомендувати вітчизняні аналоги дорогих імпортних препаратів, якщо вони є. Чудовий лайфхак. Проблема в тому, що чек на значну суму провізора теж радує, тож чи кожен із працівників аптек готовий на совість виконати ваше прохання? Вихід із такої ситуації напрошується один: щойно ви отримали від лікаря рецепт, зателефонувати незалежному фахівцю і порадитися з ним. Лікар, чий голос ви чуєте в слухавці, не має резону рекомендувати вам препарати, без яких можна обійтися. Лікареві, що консультує вас по телефону, навіть непотрібно знати, з якого ви населеного пункту. У результаті вашого спілкування з фахівцем Second Opinion цілком може виявитися, що в переліку є дорогі імпортні ліки, які можна замінити дешевшими аналогами. Зрештою, реалії нашого сьогодення такі, що саме вам потрібно потурбувати про те, щоб не платити п’ять тисяч гривень, коли можна обійтися однією.
- Поширений спосіб у деяких недобросовісних лікарів із приватного сектору заробити на довірливому пацієнті – поставити йому завідомо неправильний діагноз, тобто навмисно з комерційною метою спонукати лікуватися від неіснуючої в нього хвороби. Часто цим грішать фахівці, котрі лікують інфекції, що передаються статевим шляхом. До платного уролога чи гінеколога з такою проблемою звертаються для того, щоб уникнути розголосу і вилікуватися якомога скоріше. Причім пацієнту вже не важливо, виявили у нього лише гонорею, чи ще й трихомоніаз і хламідіоз на додачу. Хворий ладен заплатити будь-яку суму, тільки би одужати і зберегти в таємниці свій діагноз. Цим і користуються лікарі, що хочуть заробити на таких пацієнтах – із подібними діагнозами, навіть маючи друзів чи родичів-медиків, мало хто звертатиметься до них за консультацією. А до фахівців Second Opinion варто зателефонувати, аби пересвідчитися, що вам не приписали зайвий діагноз. І про розголос не потрібно хвилюватися – ваш дзвінок анонімний.
- Поширена практика виманювати гроші у пацієнтів – «лікувати аналізи». Наприклад, лікар повідомив, що в мазку дитини виявили золотистий стафілокок. Мама прагне відразу діяти і – що головне для медика – ладна платити будь-які гроші. Можна до безконечності висіювати золотистий стафілокок із зіва чи кала малюка і витрачати кругленькі суми на антибіотики і препарати, що відновлюють кишкову флору, а можна зателефонувати фахівцям Second Opinion і вони вам пояснять, що у 99% випадків виявлення цієї бактерії в мазку ні про що не каже та не вимагає якихось дій у відповідь. І схожих прикладів «лікування аналізів» задля того, щоб спонукати вас платити, є чимало.
- Ще один приклад із життя. Молодій жінці подруги порадили вдатися до гомеопатії. Коли ця пані захворіла на гостру респіраторну вірусну інфекцію, спробувала гомеопатичний препарат і незабаром одужала. Звісно ж, вона вирішила, що завдячує гомеопатичному диву, яке їй «підійшло», як жодні інші ліки досі. З цим переконанням вона заходилася лікувати тими ж гомеопатичними ліками свою літню маму і проґавила ускладнення. Замість того, аби звернутися до «традиційного» лікаря, вона вірила, що гомеопатія і в цьому випадку сотворить диво. Дива не сталося – маму забрала «швидка». Якби жінка проконсультувалася телефоном із кваліфікованими лікарями, вони їй пояснили би, що з вірусною інфекцією її молодий організм і без гомеопатичного препарату впорався би, а мамин, ослаблений хронічними болячками, заслуговував на обстеження у терапевта і не заслуговував на експерименти з диво-пігулками.
